Лейкоплакія сечового міхура
Лейкоплакія сечового міхура – це хронічне захворювання, яке виникає внаслідок перетворення перехідного епітелію сечового міхура на плоский, утворенням зроговілих клітин. Цей епітелій неспроможний до захисту стінок сечового міхура від компонентів сечі, що провокує виникнення хронічного циститу.
В 95% випадків на цю патології страждають жінки.
Причини виникнення
Дане захворювання відноситься до метаплазій, тобто причиною виникнення є перетворення одного виду епітелію на інший. Спровокувати таку метаморфозу може постійне подразнення слизової, при якому клітини вимушені постійно ділитись та регенерувати.
До провокуючих факторів відносяться:
- Хронічні неспецифічні захворювання (цукровий діабет, тиреоїдит тощо)
- Хронічні або рецидивуючі інфекції сечовидільних шляхів
- Аномалії будови статевих органів
- Невпорядковане статеве життя з незахищеними статевими контактами, часті ІПСШ
- Прийом різних лікарських засобів
Є 2 типи:
1)псевдомембранозний тригоніт – концентрується в ділянці трикутника сечового міхура
2)лейкоплакія сечового міхура – локалізація та за межами трикутника сечового міхура
Які симптоми ?
Лейкоплакія сечового міхура характеризується типовими симптомами циститу, тобто: тягнучий дискомфорт іноді біль внизу живота, почащене, болісне, утруднене сечовипускання, відчуття неповного випорожнення сечового міхура, зміна кольору, прозорості сечі(її помутніння або відхлдження з хлоп’ями – білими пластівцями).
Головна відміна від звичайного гострого циститу – це відсутність змін в загальному аналізі сечі та бактеріологічному посіву сечі. Часте рецидивування цих симптомів, тобто таких епізодів за рік може бути навіть до декількох дестяків, все залежить від інтенсивності процесу.
ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНО? В інтернеті можна знайти, що лейкоплакія сечового міхура – ПЕРЕДРАКОВИЙ стан. АЛЕ, ще в 2006 були проведені дослідження Staak та співавторами, які довели, що ДНК не має у своїй структурі злоякісного вектора.
Як діагностувати ?
Встановлення діагнозу лейкоплакії сечового міхура проводиться спираючись на комплексну оцінку лаборатоно-інструментальних методів дослідження. Лікар на прийомі обов’язково має з’ясувати ваші симптоми, коли вперше вони виникли, як часто вони загострюються, що провокує їх виникнення, чим ви лікувались, ваші супутні патології та можливі попередні медичні втручання.
Надалі необхідно здати загальний аналіз сечі та її бактеріальний посів. При підтвердженні попереднього діагнозу лейкоплакії, методом вибору для остаточної верифікації є цистоскопія.
Під час цистоскопії, лікар має можливість візуально оглянути порожнину сечового міхура і якщо буде виявлена ділянка, підозріла на лейкоплакію – виконати біопсію.
НАЙГОЛОВНІШЕ-гістологічне дослідження фрагмента слизової оболонки сечового міхура!! ⚠️Просто цистоскопії (ендоскопічна візуалізація стінок сечовивідних шляхів) недостатньо!
Після гістологічного підтвердження діагнозу лейкоплакія сечового міхура, пацієнтці буде запропоноване лікування.
Як лікувати ?
ЯКЩО НЕМЄ СКАРГ – НЕ ЛІКУВАТИ !!
Спостереження! – До формування плоскоклітинного раку може пройти від 4-28 років.
2 варіанти: консервативне лікування – призначення медикаментозної терапії після виявлення збудника захворювання. Якщо консервативне лікування неефективне, тоді вдаються до хірургічного втручання.
Трансуретральна резекція ( вапоризація) сечового міхура – це малоінвазивна ендоскопічна операція, техніка якої полягає у введенні цистоскопа через уретру в сечовий міхур і видалення патологічної тканини. Матеріал відправляється на гістологічне дослідження.
Ця процедура проводиться під загальною анестезією або садацією.
Це досить малоінвазивна та швидка процедура. Післяопераційний період вкрай короткотривалий, зазвичай людина знаходиться у стаціонарі лише одну добу.
Через 2 тижні, необхідно з’явитись на контрольний огляд по результатах гістологічного дослідження.
ТУР вапоризація сечового міхура – дуже ефективна методика, яка допомагає вирішити проблему лейкоплакії.