Лікування раку сечового міхура

Рак сечового міхура 

Рак сечового міхура – це розростання аномальної тканини (пухлини) в сечовому міхурі. Існує кілька стадій раку сечового міхура. Ваше лікування залежатиме від конкретних особливостей пухлини (іменованих як “стадіювання” пухлини) та експертного досвіду вашого медичного колективу.

У цій статті подано загальну інформацію про рак сечового міхура, діагностику та різні варіанти лікування. Обговоріть з лікарем, що найкраще у вашій індивідуальній ситуації.

 

Рак сечового міхура  зустрічається в 3–4 рази частіше у чоловіків , ніж у жінок. З усіх сечостатевих органів сечовий міхур найбільш схильний до злоякісних утворень. Найчастіше лікування раку сечового міхура потребують пацієнти у віці 40–60 років.

Стадії захворювання

Пухлина, яка росте в порожнину сечового міхура, не вростаючи в м’язову тканину сечового міхура, називається м’язово неінвазивним раком сечового міхура . Ці пухлини є поверхневими і являють собою ранню стадію. Це найпоширеніший вид раку сечового міхура. У більшості випадків ці пухлини не є агресивними і рідко поширюються на інші органи, тому зазвичай не є летальними, однак вони можуть з’являтися знову (рецидиви) або розвивати більш агресивні форми (прогресувати).

Коли рак сечового міхура проростає в м’язи сечового міхура і поширюється на навколишні тканини, він стає м’язово інвазивним раком сечового міхура. Цей тип раку має більший шанс поширитись на інші частини тіла (метастатичне захворювання) і важче піддається лікуванню. У деяких випадках це може бути смертельним.

Якщо рак сечового міхура поширюється на інші частини тіла, такі як лімфатичні вузли або інші органи, його називають місцево-розповсюдженим раком сечового міхура або метастатичним раком сечового міхура.

На цій стадії вилікувати рак малоймовірно, і лікування обмежується контролем поширення захворювання та зменшенням симптомів.

Ознаки та симптоми раку сечового міхура

Кров у сечі є найпоширенішим симптомом, коли є пухлина сечового міхура. Пухлини в області сечового міхура (неінвазивні до м’язів) не викликають біль у сечовому міхурі і зазвичай не мають симптомів нижніх сечових шляхів (позиви до сечовипускання). Якщо у вас є симптоми сечовивідних шляхів, такі як болюче сечовипускання або потрібно частіше ходити до туалету, можлива підозра на злоякісну пухлину, особливо якщо інфекція виключена або лікується, і це не зменшує симптоми.

Інвазивний м’язовий рак сечового міхура може викликати симптоми, оскільки він переростає в м’язи сечового міхура і поширюється на навколишні тканини. Такі симптоми, як біль в області тазу, біль у внизу живота, біль в попереку, втрата ваги або відчуття важкості в нижній частині живота можуть бути присутніми в деяких випадках, коли пухлини поширилась.

Діагностика раку сечового міхура

Ваш лікар детально розпитає Вас про ваші симптоми. Ви можете допомогти своєму лікарю, підготувавшись до консультації.

• Складіть список своїх попередніх хірургічних процедур.
• Складіть список препаратів, які ви приймаєте.
• Згадайте про інші захворювання та алергію.
• Опишіть свій спосіб життя, включаючи фізичні вправи, куріння, алкоголь та дієту.
• Опишіть свої поточні симптоми.
• Зверніть увагу, як довго у вас були наявні симптоми.
• Сімейний анамнез інших пухлин, особливо в сечовивідних шляхах.

Аналізи сечі на рак сечового міхура.

Раннє виявлення раку сечового міхура може підвищити шанс на успішне лікування. Тому лікарі намагаються знайти тести на біомаркер сечі, які допоможуть виявити рак сечового міхура або рецидив раку сечового міхура якомога раніше.

Цистоскопія

Цистоскопія є основним тестом, який використовується для діагностики раку сечового міхура. Це дозволяє вашому лікарю оглянути внутрішню частину сечового міхура та уретри за допомогою тонкої освітленої трубки під назвою цистоскоп.

КТ урографії

Комп’ютерна томографія (КТ) урографія дає лікареві інформацію про можливі пухлини нирок або сечоводів та інформацію про лімфатичні вузли та черевні органи. КТ урографії не може виявити дрібні або поверхневі пухлини. При підозрі на невеликі або поверхневі пухлини потрібні додаткові аналізи.

МРТ і КТ, МРТ-сканування показує детальні зображення м’яких тканин в організмі. МРТ-сканування використовує радіохвилі та магнітні поля замість рентгенівських променів. МРТ-зображення особливо корисні для показу, якщо рак поширився поза сечовий міхур в сусідні тканини або лімфатичні вузли.

Внутрішньовенна урографія

Внутрішньовенна урографія – ще одна методика візуалізації для дослідження сечовивідних шляхів. Може бути використаний для оцінки верхніх сечових шляхів, коли КТ-урографія недоступна. Вона не може виявити невеликі або поверхневі пухлини і не рекомендується для виявляння лімфатичних вузлів або інвазію в сусідні органи.

Трансабдомінальне УЗД

Використовують ультразвукові хвилі, щоб створити образ внутрішніх органів. Воно не може виявити дуже дрібні або поверхневі пухлини. Це дослідження не вимагає внутрішньовенного контрасту; однак УЗД не може замінити КТ урографії або цистоскопії.

Трансуретральна резекція пухлини сечового міхура

Трансуретральна резекція пухлини сечового міхура (ТУР) – це хірургічне видалення (резекція) пухлин сечового міхура. Ця процедура є як діагностичною, так і лікувальною. Вона діагностична, оскільки хірург видаляє пухлину та всю додаткову тканину, необхідну для обстеження під мікроскопом (гістологічна оцінка). TUR також має лікувальну мету, оскільки повне видалення всіх видимих ​​пухлин є лікуванням раку. Повний і правильний ТУР має важливе значення для хорошого прогнозу. У деяких випадках потрібен повторний ТУР сечового міхура  через кілька тижнів.
Вузькодіапазонна візуалізація (NBI) – це нанесення світла різного діапазону на внутрішню оболонку сечового міхура під час звичайної цистоскопії. Це посилює зоровий контраст між здоровою тканиною та раковою тканиною, покращує виявлення пухлин у сечовому міхурі. Цей метод не вимагає будь-якої інстиляції сечового міхура.

Лікування неінвазивного раку сечового міхура

Неінвазивний рак сечового міхура, який також називають поверхневим раком сечового міхура, – це поверхневий рак, який не проріс у більш глибокі шари стінки сечового міхура (рис. 3).

Існує три підтипи, за інвазією в стінку сечового міхура: 

Пухлини стадії Ta обмежена слизовою оболонкою сечового міхура.

Пухлини стадії Т1 проникла в сполучну тканину під слизовою оболонкою сечового міхура, але не переросли в м’яз стінки сечового міхура.

Пухлини стадії Tis – це плоскі оксамитоподібні пухлини, також відомі як карцинома in situ, які обмежуються слизовою оболонкою сечового міхура, але, можливо, мають високий ризик поширення в більш глибокі шари сечового міхура.Пухлини стадії Ta і T1 зазвичай представляють собою невеликі виноградні нарости, які ростуть всередину сечового міхура, не проростають в більш глибокі шари сечового міхура. Ваш хірург може видалити ці нарости методом, який називається трансуретральною резекцією пухлини сечового міхура (ТУР).

Трансуретральна резекція пухлини сечового міхураTURBT – хірургічне видалення (резекція) пухлин сечового міхура. Ця процедура є як діагностичною, так і терапевтичною. Він діагностичний, оскільки хірург видаляє пухлину та всю додаткову тканину, необхідну для обстеження під мікроскопом (гістологічна оцінка). TURBT також терапевтичний, оскільки повне видалення всіх видимих ​​пухлин є лікуванням цього раку. Повний і правильний ТУР має важливе значення для хорошого прогнозу. У деяких випадках потрібна друга операція через кілька тижнів.
Інсталяція(введення ліків після операції в сечовий міхур). Як зазначалося раніше, TUR може викорінювати пухлини стадії Ta або T1, проте деякі пухлини часто рецидивують і можуть прогресувати до інвазивного раку. Інтравезикально (всередину сечового міхура) інстиляцію після ТУРу слід розглянути всім пацієнтам.

Лікування м’язово-інвазивного раку сечового міхура

Близько чверті пацієнтів з діагнозом рак сечового міхура мають м’язово інвазивну форму, яка проросла в м’язову частину стінки сечового міхура (стадії T2 – T4). Цей тип раку має більший шанс поширитись на інші частини тіла (метастази) і потребує іншої та більш радикальної форми лікування. Інвазивний м’язовий рак сечового міхура буде летальним, якщо його не лікувати.

Додаткова діагностика

Комп’ютерна томографія (КТ) особливо важлива для подальшого лікування при інвазивному раку сечового міхура. За допомогою КТ всього тіла, зробленого менше ніж за 10 хвилин, лікар може дізнатись, чи вже рак розповсюдився із сечового міхура в навколишні тканини чи сусідні органи та чи є ознаки поширення на інші органи (метастатичне захворювання ). Додаючи внутрішньовенне контрастування, яке виводиться з сечею нирками, сечовивідні шляхи над сечовим міхуром можна візуалізувати та визначити ріст пухлини. Перед початком лікування важливо оцінити, чи є рак метастатичним. Якщо КТ показує, що рак поширився на ваші м’які (вісцеральні) органи, ваші кістки або лімфатичні вузли. Це, можливо, змінить рішення щодо лікування. Можуть проводитися додаткові магнітно-резонансні томографії (МРТ) або кісткові сканування, хоча це не робиться звичайно. Метастази у кістки та мозок рідкісні в той час, коли діагностується інвазивний м’язовий рак сечового міхура. Таким чином, ваш лікар розглядає можливість сканування кісток або додаткової томографії мозку лише у випадку, якщо у вас є специфічні симптоми, які свідчать про метастази в кістки або мозок. Незрозумілі результати також можуть бути досліджені голковою біопсією для підтвердження метастатичного захворювання.

Комбінація позитронно-емісійної томографії (ПЕТ-сканування; використовує радіоактивну речовину – відстежувач) та КТ (ПЕТ / КТ) все частіше застосовується в європейських центрах, хоча зазвичай вона доступна не у всіх країнах. ПЕТ / КТ може покращити здатність виявляти віддалені метастази. Не рекомендується при стадіюванні пухлин сечового міхура, оскільки виділення радіоактивного відстежувача з сечею ускладнює стадію пухлини.

Прогноз і стадіювання ризику

Довгостроковий прогноз для пацієнтів з інвазивним м’язовим раком сечового міхура визначається ступенем росту пухлини (стадією). На відміну від неінвазивного раку сечового міхура агресивність (ступінь), яка визначається патологоанатомом, є менш важливою, оскільки практично всі інвазивні пухлини мають високу ступінь.

Видалення сечового міхура (цистектомія)

Основою лікування інвазивного м’язового раку сечового міхура є хірургічне видалення сечового міхура.

Методи лікування які застовуються для збереження сечового міхура

Збереження сечового міхура можна досягти ціною багаторазових терапій, включаючи їх побічні ефекти. Трансуретральну резекцію пухлини сечового міхура (ТУРБТ) та контрольні огляди використовують для виявлення нової пухлини на ранній стадії. Хіміотерапія застосовується для лікування ракових клітин, які, можливо, вже поширилися в організмі (системне захворювання). Мета – зберегти сечовий міхур та його функції, а також якість життя. Дослідження у відібраних групах пацієнтів показали хороші результати для збереження сечового міхура, приблизно третина пацієнтів все ще піддаються видаленню сечового міхура після невдалого лікування.

Трансуретральна резекція пухлини сечового міхура

Якщо ви не можете перенести тривалу операцію, TUR можливий, якщо пухлина поширюється лише у внутрішній м’язовий шар сечового міхура. З високими показниками рецидиву та прогресування, саме таке лікування не може вважатися хорошим варіантом для боротьби із захворюванням на тривалий термін.
Променева терапія в поєднанні з сенсибілізуючою хіміотерапією є розумною альтернативою для пацієнтів, які відмовляються або не є кандидатами на видалення сечового міхура. Оцінка цього підходу враховує загальну придатність (тривалість життя), функції нирок, попереднє опромінення, попередні операції на животі та історію інших онкологічних захворювань. Перш ніж прийняти рішення про лікування, рекомендується проконсультуватися з променевим онкологом.
Променева терапія

Променева терапія – це варіант збереження сечового міхура у пацієнтів, які не є кандидатами на операцію або не бажають операції. Результати лише від променевої терапії гірші, ніж результати повного видалення сечового міхура, але якщо їх поєднати з хіміотерапією (хіміотерапією), можна досягти прийнятних результатів. Побічні ефекти включають легке та сильне подразнення сечового міхура та травного тракту, а також нетримання, підвищений ризик зараження та свищі (аномальні проходи, що розвиваються між органами після променевої терапії).
Хіміотерапія

Хіміотерапія сама по собі має лише обмежені результати і не рекомендується як єдине лікування.

Лікування метастатичного раку сечового міхура

Прогностичні фактори та рішення щодо лікування

Якщо ваш рак сечового міхура поширився на інший органи тіла (рис. 4), лікування навряд чи вилікує вас. Варіанти лікування обмежуються контролем розповсюдження хвороби (метастазування) та зменшенням симптомів.

Варіанти лікування метастатичного захворювання

Хіміотерапія

У 90-95% випадків раку сечового міхура гістологічним типом є уротеліальна карцинома. Хіміотерапія, яка містить платину, є найбільш ефективним лікуванням проти цього виду раку. Найчастіше призначаються хіміотерапевтичні комбінації, такі як MVAC (в яких використовуються препарати метотрексат, вінбластин, Адріаміцин [доксорубіцин] та цисплатин) або гемцитабін та цисплатин. Ці методи лікування мають побічні ефекти, які необхідно ретельно враховувати, мета хіміотерапії продовжити тривалість життя та зменшити симптоми спричинині метастатичним раком сечового міхура – оптимізувати вашу якість життя. Обмежена здатність здійснювати щоденну діяльність (низький стан працездатності), інші захворювання або знижена функція нирок може зробити вас непридатними до цих хіміотерапій. Якщо у вас знижена функція нирок і ви не можете приймати препарат цисплатин, такі комбінації, як гемцитабін та карбоплатин або M-CAVI (в яких використовуються препарати метотрексат, карбоплатин та вінбластин), є дещо менш ефективними варіантами лікування раку сечового міхура.

Якщо ваше захворювання не відповідає на лікування або прогресує під час прийому цих методів лікування, може бути змінено на інший тип хіміотерапії, але оскільки в цьому випадку немає стандарту, вибір буде залежати від вашого лікуючого лікаря. Додаткова операція з видалення метастатичної або рецидивуючої пухлинної маси використовується лише для полегшення болю або непрохідності і не вилікує захворювання. Променева терапія може також використовуватися для лікування таких симптомів, як біль або періодичні кровотечі (гематурія). Деякі види хіміотерапії досить інтенсивні і можуть мати масу побічних ефектів. Якщо вам не підходить або ви відчуваєте нездужання від раку, ці побічні ефекти можуть бути досить серйозними. Зокрема, пацієнти старшого віку можуть отримати перевагу від менш інтенсивних видів хіміотерапії.
Імунотерапія

Пацієнти, непридатні до регулярної хіміотерапії, можуть бути кандидатами на імунотерапію (PD-L1), якщо генетичне тестування покаже, що вони до неї чутливі.

Лікування кісткових метастазів

Коли рак сечового міхура поширився на кістку, можуть виникнути скелетні ускладнення, такі як ослаблення кісток або патологічні переломи від незначних фізичних навантажень або повсякденної діяльності. Це викликає біль і може згубно вплинути на вашу якість життя. Ваш лікар може запропонувати радіотерапію або медикаментозне лікування, яке допоможе зміцнити ваші кістки і контролювати біль.

Доступ до клінічних випробувань

Всіх пацієнтів з діагнозом рецидивуючий або метастатичний рак сечового міхура, і особливо тих, чия попередня хіміотерапія не була успішною, слід розглядати у центрах, де є клінічні випробування. Обмежена, але зростаюча кількість досліджень доступна в різних умовах для пацієнтів, які ніколи не проводили хіміотерапію, а також пацієнтів, які попередньо лікувались. Крім того, недавнє експериментальне використання препаратів під назвою «інгібітори імунної контрольної точки» при запущеному раку сечового міхура виявляється ефективним для підгрупи пацієнтів із цим захворюванням.

Прийняття рішення про лікування

Якщо лікування призначене для уповільнення раку та контролю симптомів, вирішити, яке лікування для вас найкраще – чи взагалі лікувати – може бути дуже складно. Вам знадобиться чітке розуміння того, що лікування наркотиками може зробити для вас на цьому етапі і як це вплине на вашу якість життя. Поговоріть з родиною або друзями та людьми, які вам близькі. Це може допомогти обговорити речі з кимось поза вашим внутрішнім колом. Ваш лікар може мати змогу направити вас до консультанта.

Лікування рецидивуючого раку сечового міхура

Місцевий рецидив раку сечового міхура

Місцевий рецидив відбувається в м’яких тканинах, де був сечовий міхур перед видаленням, або в місці видалення лімфатичних вузлів. Це пов’язано з тим, що навіть після видалення місцевих тазових лімфатичних вузлів деякі вузли залишаються на місці. Більшість локальних рецидивів з’являються протягом перших 2 років. Місцевий рецидив після повного видалення сечового міхура пов’язаний з поганим загальним прогнозом, але періодично може лікуватися (хірургія, хіміотерапія, цільова променева терапія).

Віддалений рецидив раку сечового міхура

Якщо рак рецидивує поза тазом, це віддалений рецидив. Цей тип рецидивів досить часто зустрічається після видалення сечового міхура у пацієнтів з високим ризиком рецидиву (більші пухлини, позитивні межі резекції, ураження видалених лімфатичних вузлів). Віддалені рецидиви трапляються в основному протягом перших 2 років після видалення сечового міхура. Місцями віддалених рецидивів є лімфатичні вузли, легені, печінка та кістки. Далекий рецидив можна лікувати хіміотерапією. Поодинокі або малі метастази можуть бути видалені хірургічним шляхом на додаток до системного лікування (хіміотерапія).

Що таке позитивна межа резекції?

Край тканини – називається хірургічним краєм або межею резекції. Мета хірурга під час операції – видалити рак разом з краєм нормальної тканини навколо нього. Це потрібно для того, щоб було видалено весь рак. Під час хірургічного втручання або після нього патолог вивчає цей край тканини – званий хірургічним краєм або резекцією – щоб бути впевненим, що він не має жодних ракових клітин. Якщо присутні ракові клітини, це вплине на рішення щодо таких методів лікування, як додаткова хірургія та променева терапія.Рецидиви в сечостатевому тракті (уретра та сечоводи)

Після видалення сечового міхура рак може рецидивувати в уретру, сечоводи. Більшість рецидивів уротеліального тракту трапляються протягом перших 3 років після операції. Цей тип рецидивів зустрічається відносно рідко. Якщо можливо, для усунення раку слід вибрати місцеве лікування, якщо не підозрюють системне захворювання. У цьому випадку слід застосовувати хіміотерапію або хірургію.

У разі збереження сечового міхура, поверхневий (неінвазивний) рак сечового міхура рекомендовано проводити інсталяції в сечовий міхур препаратами для запобігання росту чи розповсюдження ракових клітин (інстиляційна терапія).

Фактори ризику рецидиву раку уретри після видалення сечового міхура:

• Попередній поверхневий (неінвазивний для м’язів) рак сечового міхура
• Множинні пухлини сечового міхура
• Ураження пухлиною шийки сечового міхура (та / або простати у чоловіків)
• Місцеві рецидиви в тазу

Хоча рутинне видалення уретри (уреректомія) вважається перелікуванням, моніторинг уретри показаний у чоловіків.

Фактори ризику рецидиву пухлини в сечоводи після видалення сечового міхура:

Попередній поверхневий (неінвазивний) м’язовий рак

Множинні пухлини сечового міхура

Ураження пухлини на отворі (вічку) сечоводу

Місцеві рецидиви в тазу

Для пацієнтів із факторами ризику рецидивів показано суворий або адаптований моніторинг.

Загальна інформація про рак сечового міхура

Причини та фактори ризику раку сечового міхура

Що викликає рак сечового міхура?

Кілька біологічних факторів і шкідливих речовин можуть підвищити ризик розвитку раку сечового міхура. Більш високий ризик не обов’язково означає, що хтось захворів на рак. Іноді рак сечового міхура розвивається без відомих причин.

Фактори ризику раку сечового міхура

Рак сечового міхура розвивається повільно і частіше зустрічається у людей старшого віку (60 років і старше). Згідно з настановами Європейської асоціації урологів щодо раку сечового міхура, куріння тютюну містить багато шкідливих речовин і є причиною майже половини випадків раку сечового міхура.

Ще одне відоме джерело ризику – це виробничий вплив хімікатів, що використовуються у виробництві фарби, барвників, металу та нафти, хоча вказівки щодо безпеки на робочому місці допомогли зменшити цей ризик.

Інфекції від певних паразитів та хронічні інфекції сечовивідних шляхів збільшують ризик розвитку раку сечового міхура.

Класифікація 

Пухлини сечового міхура класифікуються за стадією та підтипом пухлини, за ступенем агресивності пухлинних клітин.

Поставити діагноз – це стандартний спосіб описати ступінь поширення раку.

Вид лікування, який ви отримаєте, буде залежати від цих елементів.

Стадія пухлини ґрунтується на тому, потрапив рак в м’язову стінку сечового міхура чи ні (рис. 3). Ця інформація важлива для визначення додаткового лікування та профілю ризику (ризик рецидиву захворювання).

Стадії Ta, T1 вказують на неінвазивний рак сечового міхура, який не є м’язовим (рис. 3): Пухлини Ta обмежена слизовою оболонкою сечового міхура (показана як “слизова оболонка”).

Пухлини Т1 проникли в сполучну тканину під оболонкою сечового міхура, але не переросли в м’яз стінки сечового міхура.

Пухлини стадії Tis – це плоскі оксамитоподібні пухлини, обмежені оболонкою сечового міхура (показані як «слизова оболонка»).

Стадії T2, T3 і T4 вказують на інвазивний м’язовий рак сечового міхура, з пухлинами, які переросли за межі слизової оболонки в стінку сечового міхура (рис. 3). Додаткова візуалізація живота та грудної клітки використовується для виявлення розповсюдження пухлини поза сечовим міхуром для стадії такого типу раку сечового міхура.

Методи обстеження для постановки інвазивного раку сечового міхура КТ та магнітно-резонансна томографія (МРТ-сканування) – методи, що застосовуються для постановки інвазивного раку сечового міхура.

Комбінація позитронно-емісійної томографії (ПЕТ-сканування; використовує радіоактивний відстежувач) та КТ все частіше застосовується в багатьох центрах Європи для підвищення можливості виявлення поширення раку сечового міхура в лімфатичні вузли або інші органи. Візуалізація використовується для постановки інвазивного раку сечового міхура для визначення прогнозу та надання інформації для вибору лікування. Постановка діагнозу повинна бути точною, щоб забезпечити правильний вибір лікування. 

При постановці м’язово-інвазивного раку сечового міхура візуалізація визначає: 

• Наскільки пухлина проросла в стінку сечового міхура (ступінь локальної інвазії пухлини)
• Чи поширився рак на лімфатичні вузли
• Чи поширився рак у верхні сечовивідні шляхи чи інші віддалені органи

Оцінка

Під час огляду тканини під мікроскопом (гістологічний аналіз) патолог оцінить пухлини відповідно до їх потенціалу до росту (агресивності). Пухлини високого ступеня диференціації більш агресивні, а тканини сильно змінені на вигляд. Пухлини низького ступеня диференціації менш агресивні, а тканини на вигляд мало змінені.

Групи ризику неінвазивних пухлин сечового міхура

Для неінвазивних пухлин сечового міхура застосовують прогноз ризику для надання більш точних рекомендацій щодо лікування. Ваш лікар робить це на основі стадії захворювання та ступеня захворювання та деяких інших факторів, пов’язаних з пухлиною, та таблиць ризиків на основі дослідження.

Ви будете віднесені до однієї з трьох груп (низький, проміжний або високий ризик) виходячи з ризику рецидиву та прогресування. Цей прогноз використовується для визначення варіантів лікування, які можуть бути запропоновані, та подальших заходів, які будуть потрібні.

Низький ризик: у пацієнтів є одна невелика (<3 см) пухлина, яка є стадією Ta, і яка, ймовірно, не зростатиме (низький ступінь). У пацієнтів з низьким рівнем ризику пухлини Tis, що має високий ризик потрапляння в більш глибокі шари м’язової тканини сечового міхура та поширення на інші органи або лімфатичні вузли.

Проміжний ризик: Пацієнти з пухлинами, які не мають явного ні низького, ні високого ризику, вважаються проміжними ризиками рецидиву та прогресування.

Високий ризик: пацієнти мають високий ризик, якщо їх пухлина є стадією Tis або Т1 або є агресивною (високий ступінь). Множинні великі (> 3 см) та рецидивуючі пухлини стадії Ta також є високим ризиком.

Профілактика раку сечового міхура.

Більш високий ризик не обов’язково означає, що хтось захворіє на рак. Іноді рак сечового міхура розвивається без відомих причин.

Важливо вести здоровий спосіб життя.

Якщо ви палите, спробуйте зупинитись.

• Дотримуйтесь правил безпеки на робочому місці та уникайте впливу шкідливих хімічних речовин.
• Деякі дані свідчать, що пиття великої кількості рідини, переважно води, може знизити ризик раку сечового міхура.
• Вживання збалансованої дієти з великою кількістю фруктів і овочів має користь для здоров’я та може захистити від раку. Якщо у вас є питання або вам потрібна підтримка для ведення здорового способу життя, зверніться до медичної команди про допомогу